Невпевненість у ритмічності відвантажень з українських портів і дорога альтернативна логістика змінюють географію збуту. За даними AgroPortal.ua, традиційні покупці українського фуражу переорієнтовуються на довгострокові контракти з Аргентиною та Бразилією.
Навіть довше океанське плече не заважає: південноамериканське зерно виграє за надійністю графіків і підсумковою вартістю на умовах CIF. Ризик для нас — тривалий надлишок кукурудзи всередині країни й додатковий тиск на ціни на елеваторах Одещини восени.
Що це означає для Бессарабії. Конкуренція йде не за ціною, а за передбачуваністю поставки — і це надовго. Для господарства це аргумент на користь власного зберігання: продавати доведеться не в пік збирання, а тоді, коли з'явиться вікно.